Поведінка учнів у надзвичайній ситуації.

 

Інформаційні матеріали щодо вибухонебезпечних предметів

Правила поведінки під час пожежі

Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей.

Якщо виникла пожежа — рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежегасіння та вмійте ними користуватися.

Правила протипожежної безпеки

1. Не грайся із сірниками та запальничками.

2. Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

3. Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів, не суши речі над газовою плитою.

4. Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах,

5. Не вмикай багато електроприладів одночасно, електромережа може згоріти.

6. Обов’язково вимикай електроприлади, коли ідеш із дому. Але не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

7. На дачі або у селі не відкривай грубку — від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Якщо виникла пожежа, а дорослих немає вдома

1. Якщо вогонь невеликий, накинь на нього товсту ковдру або залий водою.

2. Якщо горить шнур електроприладу, перш ніж залити полум’я водою, вийми штепсель електроприладу з розетки. Гасити увімкнені електроприлади водою не можна!

3. Якщо тобі не вдалося самостійно загасити вогонь, вибігай з квартири і клич на допомогу або дзвони за номером 1- 01.

4. Зателефонувавши до пожежної частини, чітко називай свої прізвище та адресу і повідом, що горить.

5. Не намагайся врятуватися від пожежі у шафі, кладовці або іншому тісному місці — можеш учадіти там від газів, що виділяються під час горіння.

6. Не можна відкривати вікно, доки вогонь у кімнаті не згас — свіже повітря підживить його і полум’я спалахне з новою силою.

7. Доки чекаєш на пожежників, не панікуй, шукай вихід із кімнати, але не намагайся вистрибнути у вікно.

8. Довірся пожежним, виконуй усе, що вони накажуть тобі.

9. Якщо ти знаєш, що хтось не може вийти з будинку, який горить, повідом про це дорослих або пожежних.

Що робити, якщо пахне газом

1. Якщо хтось із дорослих удома, негайно скажи їм про це.

2. Відкрий усі вікна та кватирки, провітри помешкання.

3. Перевір, чи перекриті на плиті конфорки горілок.

4. Якщо ти вдома один, негайно телефонуй до служби газу за номером 104.

5. Ні в якому разі не вмикай світло у загазованому та сусідніх приміщеннях і не запалюй вогонь.

ЯКЩО ПОЖЕЖА ЗАСТАЛА ВАС У ПРИМІЩЕННІ

  •  
  • ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
  • обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;
  • щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;
  • присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть "Допоможіть, пожежа!", а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
  • якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиніть за собою всі двері);
  • якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон 101).

ПОЖЕЖІ В ЛІСАХ, СТЕПАХ ТА НА ТОРФОВИЩАХ. ПРАВИЛА ДІЙ.

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

ВИ ОПИНИЛИСЯ В ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ:
 не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому.
Правила пожежної безпеки під час відпочинку на природі, в лісі
Теплі весняні та літні  дні сприяють відпочинку на природі.  Більшість громадян виїздить  за місто: на дачу, до води, у ліс. На жаль, на відпочинку люди забувають про правила поведінки в лісі, спричиняючи пожежі.

Перебуваючи в лісовій та парковій зоні на відпочинку, не забувайте дотримуватися вимог пожежної безпеки:

Виберіть місце для вогнища й обладнайте його.
Ніколи не залишайте вогнище без догляду.
Також небезпечною може бути просякнута мастилом, бензином, гасом чи іншою пально-мастильною речовиною ганчірка.
Пожежу може спричинити навіть заправка паливного баку машини при працюючому двигуні.
Залишена на сонячній галявині пляшка чи уламок скла, фокусуючи сонячне проміння, здатні спрацювати як запалювальні лінзи. Це досить часто призводить до самозагоряння лісових масивів.
Спалювання сухої трави та пожежі, спричинені безконтрольністю цього процесу, набувають  дедалі загрозливіших масштабів. Під час горіння разом із травою, сухостоєм та опалим листям пошкоджується й верхній гумусний шар, який відповідає за родючість землі. Отже, користі від спалювання немає жодної, а от шкоди – більш ніж достатньо.

Правила поводження з небезпечними предметами і речовинами

При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін то­що), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:

• не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;

• припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;

• повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну чи мі­ську санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.

• негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);

• при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;

• після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку від­критих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;

• відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.

Необхідні дії при виявленні боєприпасів і вибухово небезпечних предметів часів Другої світової війни та сучасності

Красива і багата земля України. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але вона ще таїть неждану небезпеку. Шістдесят п’ять років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все ще не перестає воювати.
На жаль, в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Доречі, знайти сьогодні "небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

  • вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;
  • боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;
  • піротехнічні засоби;
  • ракети (освітлювальні, сигнальні);
  • саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.

Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

  • наближатися до предмету;
  • пересувати його або брати в руки;
  • розряджати, кидати, ударяти по ньому;
  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
  • приносити предмет до дому, у табір, школу.
  • Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

    1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
    2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).
    3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові "трофеї” або такі, що не вибухнули.
    4. У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

    При виявленні ВНП

    При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

    • зберігати спокій;
    • негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;
    • не палити;
    • не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;
    • не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;
    • у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;
    • залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

    Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

    • обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
    • негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
    • з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
    • перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога;
    • якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам.
      Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце.
    • у разі отримання повідомлення від представників влади (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб) про евакуацію із будинку необхідно зберігати спокій та чітко виконувати отримані інструкції.

    Правила поводження з  вибухонебезпечними  знахідками

    При виявленні вибухонебезпечних та вогненебезпечних предметів категорично забороняється :

    1. Торкатися снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів  і засобів імітації, які не розірвалися.

    Про кожен снаряд, гранату, імітаційний заряд, що не розірвався, слід доповісти  у військовий комісаріат в установленому порядку.

    2. Заходити (заїжджати) на території де є снаряди, міни, бомби, запали та інші вибухонебезпечні предмети.

    Ці ділянки мають бути позначені покажчиками і знаками з відповідними попереджувальними написами.

    3. Проводити стрільбу різного виду патронами з навчальної і саморобної зброї.

    4. Використовувати петарди без відповідної інструкції.

    Необхідно бути особливо обережним в роботі з бензином, антифризом та іншими речовинами, які легко займаються чи є отруйними речовинами.

    Не допускати миття рук, деталей та одягу вогненебезпечними рідинами.

    У разі нещасного випадку слід обов'язково звернутися до медичної служби (за телефоном 103) або до дорослих.

Правила поведенки під час викидання або розливу сильнодіючих отруйних речовин

Підприємства хімічної, нафтопереробної, м'ясо-молочної і харчової промисловостей використовують сильнодіючи отруйні речовини:  аміак, хлор, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, фторний водень та ін. При руйнуваннях або аваріях на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини, утворюються зони хімічного зараження, всередині яких можуть виникнути вогнища хімічного ураження.

Важливою характеристикою вогнища ураження, яке утворюється сильнодіючими отруйними речовинами, є тривалість існування джерела прямого впливу (викидання) речовин. Дана величина визначається часом самодегазації вилитої сильнодіючої отруйної речовини.

Сильнодіючі отруйні речовини, які мають температуру кипіння до 20°С (оксид вуглецю, хлор, аміак), як правило, скоро випаровуються, тому стійкість зараження на ділянках виливу (викидання) невелика, у часі не набагато перевищує час прямого виливу (викидання) Пари таких речовин, в тому числі І в загрозливих концентраціях, можуть розповсюджуватись на невеликі відстані (до декількох сотень метрів, рідко - до декількох кілометрів).

Дії ураження сильнодіючих отруйних речовин на людей можливі, як внаслідок попадання їх у крапельно-рідинному стані на шкіру, так і внаслідок вдихання їх парів.

За токсичними властивостями сильнодіючі отруйні речовини в основному мають загальноотруйну І задушливу дію. Симптомами отруєння ними у більшості випадків є головний біль, головокружіння, потемніння в очах, шум у вухах, слабкість, задуха, нудота, рвота, а при сильних отруєннях можливі: судороги втрата свідомості і навіть смерть.

Для захисту людей від сильнодіючих отруйних речовин можна використовувати сховища цивільної оборони, різні протигази, а нерідко і засоби захисту шкіри, проте існують певні особливості цій населення у вогнищах ураження сильнодіючими отруйними речовинами. Наприклад, у зв'язку з тим, що деякі речовини (аміак, оксид вуглецю і ін.) мають невелике сорбування - властивість поглинатися шихтою фільтруючого протигазу, потрібно використовувати спеціальні промислова або ізолюючі протигази. Основні фільтруючі протигази, в тому числі цивільної оборони - ГП-5 і дитячі протигази, можна використовувати тільки із спеціальними доповнювачами - гопкалітовим патроном або іншими.

Як поводитись при зараженні сильнодіючими отруйними речовинами?

Почувши сигнал (повідомлення) про загрозу хімічного зараження внаслідок викидання сильнодіючих отруйних речовин, необхідно негайно надіти протигаз (при його наявності), чи вологу ватно-марлеву пов'язку, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) І піти в найближче сховище. Якщо такої можливості немає, необхідно залишитись вдома, щільно зачинити вікна, двері, закрити їх цупкими тканинами, ковдрами, щілини в дверях і вікнах заклеїти папером, плівкою, лейкопластирем.

Пам'ятайте! Добра герметизація житла дозволяє виключити проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення. Не займайте перші поверхи і непристосовані підвали, тому що туди можуть затікати пари сильнодіючих отруйних речовин.

Крім цього, необхідно обов'язково увімкнути радіо і слухати повідомлення штабу ЦО.

Якщо сигнал застав вас на вулиці, то необхідно вийти із району можливого зараження, рухатись перпендикулярно до напрямку вітру, виконуючи вказівки постів міліції.

У місті Дрогобичі на промислових підприємствах використовується аміак, оліум, сірчана кислота і етилова рідина.

Аміак - безбарвний газ з різким запахом нашатиря. При викиданні в атмосферу димить, горить при наявності постійного джерела вогню.

Небезпечний при вдиханні, а при високих концентраціях можливі смертельні наслідки. Викликає сильний кашель, задуху, серцебиття, порушення частоти пульсу. При попаданні на шкіру викликає обмороження.

Для захисту від аміаку використовуються промислові протигази марки "КД". При "їх відсутності - ватно-марлеві пов'язки, змочені водою, або 5% розчином лимонної кислоти.

Перша допомога - свіже повітря, тепло і спокій, зволожений кисень. Шкіру, слизові оболонки і очі треба промивати водою або 2% розчином борної кислоти упродовж 15 хв.

Оліум і сірчана кислота - маслянисті безбарвні рідини із слабким запахом тухлих яєць. На повітрі моментально випаровуються і димлять. Це негорючі речовини, реагують з водою, виділяючи тепло і бризки, небезпечні при вдиханні і при попаданні на шкіру га слизові оболонки, викликають подразнення горла, відчуття задухи, сухий кашель, подразнення слизової оболонки очей, можливий спазм і набряк горла.

Для захисту від оліуму ї сірчаної кислоти використовуються промислові протигази марки «А». При їх відсутності -ватно-марлеві пов'язки, змочені водою, або 5% розчином лимонної кислоти.

Перша допомога - свіже повітря. Зняти заражений одяг і змити отруту зі шкіри водою або 2% розгином технічної соди. При попаданні в очі їх треба промити водою або 2% розчином питної соди.

Етилова рідина - червоного кольору, важча за воду, має солодко-фруктовий запах, розкладається при нагріванні. Нерозчинна у воді. Запалюється при нагріванні у відкритому полум'ї.

Небезпечна при вдиханні і при попаданні на шкіру та слизові. Викликає слабість, збудження, страх, розлад пам'яті і сну. Можливе різке падіння артеріального тиску з втратою свідомості, галюцинації і смертельний наслідок.

Для захисту від етилової рідини використовується промисловий протигаз марки «А». При його відсутності - ватно-марлева пов'язка, змочена водою.

Перша допомога - свіже повітря, цілковитий спокій, тепла, чистий одяг, зволожений кисень.

Хлор - Небезпека хлору полягає у взаємодії хлоргаза зі слизовими оболонками людини - утворюється соляна кислота, що викликає набряк легенів, ураження очей і носа, шкірні подразнення.

Першими явними ознаками отруєння хлором є:
- Різкий біль у грудях ,
- Сухий кашель ,
- Блювота ,
- Різь в очах (сльозотеча ) ,
- Порушення координації рухів.

Дії при аварії з викидом хлору
При отриманні інформації про аварію потрібно :

- Захистити органи дихання і поверхню тіла. Обличчя, ніс і рот можна захистити за допомогою протигазів всіх типів , марлевої пов'язки , змоченою водою або 20 % розчином соди ( 1 чайна ложка на склянку води). Засобом захисту шкіри може послужити будь накидка .

- Покинути район аварії в напрямку, вказаному в повідомленні. Поза приміщення виходити із зони хімічного зараження слід у бік , перпендикулярну напрямку вітру . Уникайте переходу через тунелі , яри і лощини , так як в низьких місцях концентрація хлору буде вище.

- Якщо з небезпечної зони вийти неможливо , потрібно залишитися в приміщенні і провести його герметизацію : щільно закрийте вікна , двері , вентиляційні отвори , димоходи , ущільните щілини у вікнах і на стиках рам. Вхідні двері зашторте, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. При можливості підніміться на верхні поверхи будівлі. Не можна ховатися на перших поверхах багатоповерхових будівель , у підвальних та напівпідвальних приміщеннях.

- Опинившись поза небезпечної зони , потрібно зняти верхній одяг і залишити її на вулиці.

- Як можна швидше прийняти душ , промити очі і носоглотку.

- Спостерігати за своїм самопочуттям , при першій появі ознак отруєння звернутися до лікаря. В очікуванні допомоги постраждалому необхідний спокій і тепле питво.

Як допомогти потерпілому?
Потерпілого від отруєння хлором потрібно якнайшвидше винести з небезпечної зони. При транспортуванні потерпілий повинен бути в горизонтальному положенні.

Поза небезпечної зони зніміть з потерпілого весь одяг , що стискує подих , і покладіть у горизонтальне положення. Необхідно забезпечити спокій , тепло , приплив свіжого повітря.

В очікуванні медичної допомоги рекомендується :

- Рясне тепле пиття - 2 % розчин соди , боржомі , молоко з содою , чай , кава;
- При кашлі або першении в горлі необхідні тепло- вологі інгаляції 2 % розчином соди , протикашльові препарати;
- При сльозотечі , печінні в очах - промивання очей водою або 2 % розчином соди. Цим же розчином потрібно промити ніс. В очі можна закапати 30 % розчин альбуциду ;
- При скруті дихання , осиплости голоси - вводиться підшкірно 1 мл 0,1 %-ного розчину атропіну ;
- При непритомності - потрібно дати понюхати нашатирний спирт. При відсутності дихання негайно приступити до його відновлення .

Рекомендується затемнити приміщення . При першій можливості постраждалі повинні бути доставлені до медичного закладу для обстеження та подальшого лікування